Я, знаете ли, наркоманом не стала просто так. Это приключение началось с закладок, бро, и бесконечных экспериментов с наркотиками. Но, ребятки, все мы люди, каждый по-своему совершает ошибки и попадает в говно. Вот и я не исключение.
Так вот, я сидела в своей комухе и вспомнила, что скоро лето. А какие-то обычные закладки не радовали уже. Мне захотелось чего-то новенького, более скользкого. И тогда я поняла, что нужно покупать мефедрон. Да-да, самый хайповый наркотик последних лет.
Некоторое время я тусовалась с ребятами из гидро, знаете, те, кто занимается гидропоникой. Они в курсе всех дел, и мне удалось достать контакт на ровный магазин. Я поняла, что это мой шанс, и сделала заказ.
Когда я наконец получила свой пакетик, то почувствовала такой адреналин, что прямо начала флексить перед зеркалом. "Да, я крутая, братан! Я владею этим химичкой!" - прокричала я и запустила свою голову в облака.
Теперь о море. Ребятки, это был просто фантастический трип. Я лежала на пляже, закрыв глаза, и словно парила в воздухе. Ощущения были нереальными, словно я попала в другой мир.
ХЗ, как это происходило, но я почувствовала себя настоящей суперзвездой. Все вокруг становилось таким прекрасным, словно я попала в фильм, где я - главная героиня.
Но, как и любой трип, этот тоже подходил к концу. И тут я почувствовала, что мой организм начал отказываться от всего этого веселья. Голова раскалывалась, а я не знала, что делать.
Решила обратиться к своим друзьям за помощью. И тут мне назначили встречу с ними. "Братиш, у меня вот такая хрень, - сказала я, показывая им свою мешочку с мефом. - Что делать?"
"Да легко, девчонка, - ответил мне один из них. - Надо просто выпить по чайной ложке ацетаминофена и все пройдет".
Я испугалась. "Ацетаминофен? Это что за дичь, ребят? Я не знаю, это улучшит мою ситуацию или только ухудшит".
Ребята улыбнулись: "Не бойся, милая, это просто лекарство от головной боли. Оно поможет снять твои симптомы и сделает жизнь немного легче".
Я решила попробовать. И, поверьте мне, это помогло. Все симптомы постепенно прошли, и я снова почувствовала себя человеком.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |